Ярослав Стецько сидів у тюрмі з сином Йосипа Сталіна

05 Лип 2017 / 02:17 | Переглядів: 3558

Ярослав Стецько

Ярослав Стецько народився 19січня 1912 року вселі Великий Глибочок біля Тернополя. Замолоду редагував підпільні видання Організації українських націоналістів. 1934-го арештований поляками ізасуджений доп'яти років ув'язнення. Звільнений заамністією через 2,5 року. Після розколу ОУН на”бандерівців” і”мельниківців” 1940-го був заступником Степана Бандери. 30червня 1941 року проголосив уЛьвові ”Акт відновлення Української Держави”, очолив український уряд. Заце арештований нацистами. Після Другої світової війни організував іочолив Антибільшовицький блок народів. Помер 5липня 1986 року вМюнхені. Дружина Ганна Музика— псевдонім Слава Стецько—зіздобуттям незалежності повернулася вУкраїну істворила політичну партію Конгрес українських націоналістів.

Ярослав Стецько народився 19січня 1912 року вселі Великий Глибочок біля Тернополя. Замолоду редагував підпільні видання Організації українських націоналістів. 1934-го арештований поляками ізасуджений доп'яти років ув'язнення. Звільнений заамністією через 2,5 року. Після розколу ОУН на”бандерівців” і”мельниківців” 1940-го був заступником Степана Бандери. 30червня 1941 року проголосив уЛьвові ”Акт відновлення Української Держави”, очолив український уряд. Заце арештований нацистами. Після Другої світової війни організував іочолив Антибільшовицький блок народів. Помер 5липня 1986 року вМюнхені. Дружина Ганна Музика— псевдонім Слава Стецько— зіздобуттям незалежності повернулася вУкраїну істворила політичну партію Конгрес українських націоналістів

1. Під час арешту витримав понад п'ять діб без сну.

Влітку 1934-го ­Ярослава Стецька вперше арештувала польська поліція. Два роки пробув у львівській в'язниці "Бригідки".

"Уже шоста доба без хвилини сну, я сиджу на високому стільці — без жодного опертя, ноги звисають — то біля гарячої печі, то біля відчиненого вікна, — пише у книжці "За ґратами". — Заснути не дають, обливають зимною водою у холодну осінь. Мої нерви постійно напружені, біль у костях ніг постійно збільшується, шпигання у мізку все дошкульніші, шия, голова, крижі аж розкладаються від болю. Мене штовхають і штовхають — це називається "будзенє п'ясткове", щоб не дати відпочинку виснаженому фізично й нервово організмові".

Відвідати Стецька у в'язниці захотіла його мати. Її попередили — спілкуватися доведеться через ґрати.

— Мій син не ежності повернулася вУкраїну істворила політичну партію Конгрес українських націоналістівзлочинець, щоб ви мені його показували через решітку! — відповіла жінка і відмовилася від побачення.

2. Прокурор називав "отруювачем душ".

1936 року у Львові відбувся судовий процес "Степана Бандери і товаришів".

— Своєю публіцистичною діяльністю він затруює душі української суспільності, зокрема молоді, — говорив прокурор про Стецька. Перед арештом той редагував підпільні націоналістичні журнали "Бюлетень Крайової екзекутиви ОУН", "Юнак" і "Юнацтво".

— В ОУН вони обидва займалися ідеологією українського націоналізму, — відповів на те адвокат Володимир Старосольський. Окрім Стецька, він обороняв співредактора журналу "Юнак" Володимира Яніва. — Одначе, всупереч волі обидвох їх, я проситиму, щоб суд звільнив їх обидвох. А тому я маю право сказати, що обидва мої клієнти вибрали з-поміж усіх тих обов'язків, які стояли перед молодими українськими патріотами, найважчий обов'язок, на який дуже важко зважитися, головно молодій людині: знайти розумне розв'язання проблеми цієї страшної, критичної ситуації, в якій сьогодні перебуває весь світ, а українська нація зокрема.

Вирок — п'ять років тюрми. Оскільки Ярослав Стецько не зламався під час важких допитів, провід ОУН доручив йому в тюрмі проводити суд над товаришами, які пішли на співпрацю зі слідством.

3. "Акт проголошення Української Держави" писав на дошках за кілька годин до проголошення.

З початком влітку 1941 року радянсько-німецької війни націоналісти ставлять собі за ціль проголошення Української державності в Києві. У Львові, як першому звільненому від більшовиків великому місті й столиці Галичини, мали організувати тимчасовий уряд. На його керівника пропонували українського лікаря Мар'яна Панчишина. Останній погодився лише на посаду заступника. Степан Бандера перекладає ініціативу й відповідальність на Ярослава Стецька.

Останній очолює групу з 15 осіб, яка 30 червня на трофейному авто в'їжджає до Львова. Стецько відвідує Митрополита Шептицького. Отримує від нього благословення і рушає на площу Ринок.

"Присівши на якихсь дошках, я накреслив плян проголошення відновлення державности, хід думок моєї промови, текст Акту відновлення державности і тому подібне. Усе це діялося в поспіху, нотатки роблено олівцем на кусниках паперу. Це був воєнний, революційний час, недалеко Львова йшли бої", — згадує.

Через кілька годин "Акт проголошення Української Держави" урочисто зачитують в будинку товариства "Просвіта".

4. Навчав полонених концтабору конспірації.

Через дев'ять днів після проголошення "Акту" німці арештовують Бандеру та Стецька. Більшість воєнного часу вони проводять у концтаборі Заксенгаузен. Тут перебуває багато "важливих в'язнів" — від керівника польської Армії Крайової Стефана Ровецького до сина Йосипа Сталіна — Якова Джугашвілі. Лідерів ОУН утримують в спеціальній в'язниці на території табору — Целленбау. Арештанти називали її "бункер".

Стецько відмовився носити табірний одяг. За це два тижні його тримали в камері в самій білизні. Врешті-решт керівники гестапо дозволили в'язневі носити власний костюм.

"Мельниківець" Дмитро Андрієвський згадує, як отримав підпільну записку французькою мовою від англійця із сусідньої камери. Там була таємна азбука та поради з конспірації.

"Переглянувши азбуку, я побачив, що вона є багато досконаліша за ту, яку я вже придумав, — згадує Андрієвський. — З дальших розмов ви­явилося, що в моїй келії давніше сидів Стецько. То він навчив англійця вистукувати через стіну. Видно, що практика польських тюрем надається для німецьких, а українці мають під певним оглядом більший досвід за англійців".

5. Об'єднав проти більшовиків українців, грузинів і в'єтнамців.

— Україна повинна стати ідейним, моральним і культурним центром, довкола якого мають зосереджуватися змагання інших поневолених народів, — заявляє Ярослав Стецько під час процесу 1936-го.

Через 10 років він створює міжнародну організацію — Антибільшовицький блок народів. Окрім українців, до неї входять представники албанців, білорусів, болгар, вірменів, грузинів, естонців, козаків, латвійців, литовців, словаків, туркменів, угорців, хорватів і чехів. Цей "націоналістичний інтернаціонал" зібрав достатньо політичних емігрантів "великого калібру". Словаків представляв колишній міністр внутрішніх і закордонних справ Фердинанд Дюрчанський, білорусів — президент Білоруської Центральної Ради Радослав Островський, грузинів — князь Ніко Накашидзе. У російськомовному виданні АБН для народів СРСР "Набат" працював чеченець Абдурахман Авторханов. Пізніше він став одним із найавторитетніших радянологів світу. Його праця "Технологія влади" вперше публікувалася саме в "Набаті".

АБН влаштовував масові заходи по всьому світу. Пізніше до нього навіть приєдналися вигнанці із соціалістичних Куби та В'єтнаму. Газета блоку "АБН-Корреспонденс" виходила німецькою, англійською та французькою мовами.

6. Майбутня дружина викрадала Стецька із ­лікарні. 1944 року лідерів українських націоналістів переводять із концтабору на режим "домашнього арешту". Стецько опиняється у лікарні в чеському містечку Штайнгофф. Колеги з ОУН організовують йому втечу. Автомобіль потрапляє під обстріл. Стецькові перебиває кулею ліву руку.

За оповідями, в групі, що викрадала Стецька з лікарні, була й підпільниця "Муха" — Ганна Музика. Стецько назве її "Славою". Після одруження Ганна Музика стане Славою Стецько й допомагатиме йому у всіх проектах і починаннях.

"Муха" — тоді ще рядова оунівка, що була "прикріплена" проводом Організації до слабкого в той час Стецька, була при ньому і в керованому ним АБН буквально всім в одній особі — від господині й секретарки до організаційного координатора всієї роботи АБН. І в цій ролі вона була зразком самовідданої працьовитості, яка викликала в мене до неї заслужену повагу", — згадує співробітник АБН Василь Гришко.

7. Вважав своїми союзниками генерала Франко і Чан Кайші.

У 1950-х гинуть лідери українських націоналістів — Роман Шухевич і Степан Бандера. На Великому зборі 1968 року Ярослава Стецька обирають головою ОУН. Очолюватиме її до своєї смерті — найдовше в історії організації.

Стецько називав себе "маклером без держави". Бо допомагав іншим державам і їхнім представникам у контактах із світовими лідерами, хоч його нація сама була позбавлена державності. Найнадійнішими союзниками вважав іспанського генерала Франсіско Франко і китайського президента у вигнанні Чан Кайші. Товаришував із Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Джоном Гекетом. Під впливом Стецька той написав книжку "Третя світова війна". У ній змоделював ситуацію — націоналісти захопили керівництво КДБ, здійснили переворот і розвалили СРСР.

Прем'єр-міністр Туреччини Ісмет Іноні запросив Ярослава Стецька з офіційним візитом. Попри гучні протести радянських дипломатів, організував подорож Чорним морем — щоб той зміг побачити береги України. Під час тієї мандрівки Стецько набрав морської води, щоб потім вилити її на могилу Степана Бандери у Мюнхені.

Святослав ЛИПОВЕЦЬКИЙ.

Джерело -gazeta.ua.

Теги →

Розповсюдити

Використання матеріалів сайту дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на сайт t-v.te.ua.

Редакція газети «Тернопіль вечірній» (t-v.te.ua) може не розділяти точку зору авторів статей і відповідальності за зміст перепублікованих матеріалів не несе.