14 червня на стіні терапевтичного корпусу обласної університетської лікарні відкрили меморіальну дошку видатному професору Юрію Коморовському. На урочини з цієї нагоди прийшло чимало людей, серед яких і відомі медики-науковці, котрі свого часу разом працювали із Юрієм Теофіловичем. Право відкрити меморіальну дошку надали ректору Тернопільського медичного університету імені І. Я. Горбачевського, доктору медичних наук, професору Михайлу Корді, екс-очільнику цього ж вишу, академіку Івану Сміяну, головному лікареві університетської лікарні, доктору медичних наук Василю Бліхару та внукові Юрія Теофіловича Роману Коморовському. Також для вшанування памʼяті Юрія Коморовського до Тернополя прибули друзі університету, науковці.
Символічно заспівав пісню "Серце хірурга" Юрій Гуцуйло. Вагомий внесок Юрія Коморовського у розвиток медицини відзначив Михайло Корда: "Ми відкриваємо меморіальну дошку і вшановуємо видатну людину, професора, доктора медичних наук, незмінного завідувача кафедри упродовж, вдумайтеся, тридцяти чотирьох років, Юрій Теофілович, завідував кафедрою спочатку загальної хірургії потім шпитальної хірургії у нашому університеті. Юрій Теофілович був серед тих піонерів, серед тих ентузіастів які встановлювали наш університет і розвивали його з моменту зародження. Професора Коморовського можна характеризувати з багатьох сторін. Він був надзвичайно багатогранною і талановитою особистістю, насамперед талановитий та легендарний хірург. Я б сказав Юрій Теофілович - народний хірург, лікар, тому що у всій області не було такої операційної, в якій би він не оперував. Не було жодного закутка у Тернопільській області, де б його не викликали на операції. Він, без перебільшення, врятував десятки тисяч життів. З іншого боку - він знаменний, багатогранний педагог, який очолював методичну комісію хірургії в нашому університеті упродовж усіх цих тридцяти чотирьох років. Окрім цього Юрій Теофілович - відомий науковець у галузі хірургії, автор сотень статей, монографій. І найголовніше, Юрій Теофілович - просто дуже порядна і видатна людина. Ми спізнилися з дошкою, її потрібно було відкривати ще десять років тому. Бо Юрій Коморовський дійсно народний лікар, якого знають як і прості люди, так і науковці.
Також до слова запросили дружину Юрія Коморовського доцента Ярославу Михайлівну Коморовську: "Дозвольте виразити подяку всім ініціаторам памʼяті покійного мого чоловіка в десяті роковини його смерті. Він своїм першим обовʼязком вважав служіння професії та страждаючим людям. У день і в ночі, у свято і в будень завжди був готовий надати медичну допомогу хворим. Юрій Коморовський належить до покоління хірургів, які відійшли у минуле, працювали без сучасних відеотехнологій, апаратури та нинішньої анестезіології, користувались лише розумом та інтуїцією. Мав багато помислів та ідей, але жив і працював в епоху гливкого хліба і потоптаної душі. У сімейному житті був відповідальним, надійним другом, вірним дідом своєму внукові".
Учасники урочин поклали квіти до меморіальної дошки Юрія Коморовського.
Вадим ПОЛАДОВ.
